За змістом ст.ст. 234 - 236 КПК проведення обшуку в рамкахкримінального провадження здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особивиконується слідчим або прокурором. 

Навіть якщо в матеріалах кримінального провадження міститьсядоручення на проведення обшуку, виданого слідчим на підставі п. 3 ч. 2 ст.40 КПК відповідному оперативному підрозділу, то дана обставина неузгоджується з приписам ч. 1 ст. 236 КПК, яка не передбачає можливостівиконання ухвали про дозвіл на обшук ніким іншим, окрім слідчого чипрокурора.

Таким чином, можна дійти висновку, що за змістом ч. 1 ст. 236 КПК виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншоговолодіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора і не можебути доручене в порядку п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК відповідним оперативнимпідрозділам. У випадку проведення обшуку іншими особами, окрім слідчогочи прокурора, вказане слід вважати суттєвим порушенням умов обшуку,результати обшуку у відповідності з вимогами ст. ст. 86, 87 КПК не можутьбути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не можепосилатися суд при ухваленні обвинувального вироку, як на доказ.

 Дана правова позиція була висловлена у Постанові ВС ККС  у справі№ 466/896/17 від 29 січня 2019р.